Середньовічне неуцтво: книги про інквізицію

0

Середні, або як їх ще називають, темні віки важко уявити без королів, лицарів та їхніх турнірів, масивних замків та, звісно, тортур і страт. У цей час зародилася інквізиція — жорстокий інститут, покликаний викорінити будь-яке відхилення від непорушних християнських догм. І сьогоднішня добірка саме про такі сюжети та теми в художній літературі.

Книги про відьом та інквізицію, з яких варто розпочати, — романи Анджея Сапковського «Вежа блазнів», «Божі воїни» та «Вічне світло», що разом складають фентезійну «Гуситську трилогію». Її події розгортаються в період гуситських воєн та розповідають про молодика, який постійно потрапляє в найрізноманітніші пригоди: від любовних втіх із одруженою жінкою до ув’язнення чи роботи шпигуном. На шляху головного героя трапляються різні істоти та люди — вигадані та цілком реальні: лицарі, відьми, міщани, барони, книжники й навіть жахливий орден інквізиції.

Інквізитори також присутні й у фентезі-романах «На лезі клинка» та «Раніше ніж їх повісять». У них Джо Аберкромбі створив справді епічний фантастичний світ, який на межі війни всіх проти всіх. Союзи земель та племен, нищівні варвари, узурпатор король-самозванець, Свята Інквізиція — усі прагнуть лише одного: отримати владу та потужні важелі впливу свого світу.

Певно, одну із найвідоміших українських історій про «відьом» повідав нам Григорій Квітка-Основ’яненко у своїй «Конотопській відьмі». Ця сатирична, реалістична з елементами фантастки повість змальовує буденне життя старшини козаків і панівної верстви тодішнього українського суспільства. Намагання одного з героїв одружитися завдяки містиці, ворожінню та приворотам, а поруч із тим горезвісний процес визначення «відьомства» у жінках.

Книгу про часи інквізиції в Новому світі написав Ерік Вуяр. Історичний роман «Конкістадори» розповідає про захоплення Перу. Іспанські конкістадори на чолі з Пісарро мають важливе завдання від короля: за будь-яку ціну утвердити на нових землях владу іспанської корони. А де корона, там католицька віра. І за цією вірою іде свята інквізиція.

Інквізицію в художній літературі вдало зобразив і Умберто Еко в романі «The Name Of The Rose». В італійському середньовічному монастирі відбувається серія жорстоких вбивств. Головні герої, свідки цього, намагаються впіймати злочинця. Та насправді у творі детективна лінія зовсім не головна. Найважливіше — історична реконструкція автором боротьби між церквою та різними братствами, філософські пошуки та думки про найважливіші аспекти нашого життя. А ще на читачів чекає справжній детальний інквізиційний суд.

Середньовічна література, твори того періоду просто не могли бодай не обмовитися про боротьбу з єрессю, інакодумством та іновірством. Часто самі тексти та їхні автори ставали жертвами інквізиції. Серед них — і Данте Аліг’єрі зі своєю «Божественною комедією». «Пекло» — перша частина тривалої мандрівки головного героя до розуміння себе та Бога. У ній автор проробив титанічну роботу і створив направду детальну структуру пекла та тих, хто туди потрапляє.

Зарубіжна класична література українською мовою зараз усе більше поповнюється яскравими та визначними перекладами світової літератури. Один із таких шедеврів – «Кентерберійські оповіді» Джеффрі Чосера. Це калейдоскоп оповідей, якими діляться один з одним середньовічні паломники. Їхні історії різні, як і самі оповідачі, але вони й досі залишаються актуальними.

Залишити коментар

Your email address will not be published.

thirteen − 1 =